Дійові особи:
Пилип
Циган
(Звучить фонова українська народна мелодія. З’являється Пилип з торбою за плечима. Назустріч йому йде циган, злегка прикульгуючи (симулюючи).
Циган
Добрий день, Пилипе Мефодійовичу! Як ся маєте?
Пилип
Добрий, добрий день. Добре.
Циган.
А що це ви жуєте, що не їли нічого зранку?
Пилип.
Та не встиг.
Циган.
Як це ви так не встигли, що пізно вставати почали, в 5 ранку десь?
Пилип.
Та ні, встаю рано – в 4.00. Ще півні сопуть. Жінка просто замаялась зранку самого за прибиранням. Зайшов на кухню – сніданку ще нема. То перебив апетит куском хліба, двома кусками свіжини і літровою квартою молока. Так і був голодний весь день.
А ти куди це направляєшся?
Циган.
Та я оце був в цирульника. Захожу, питаю, чи нема черги.
А він каже, що ніякого чорта ще сьогодні не було, що я перший.
Пилип.
Добре живеш, слухай. Частенько ходиш чуба розчесати. Слухай, а то мені здається, чи на тому тижні, коли я просив тебе помогти свиню на базар загнати, ти сильно кульгав на праву ногу, а сьогодні, бачу, - уже на ліву.
Циган
А вам би не осточортіло кульгати постійно на одну і ту ж ногу?
Пилип
Ну так, ніби все вірно.
Циган.
Пилипе, позичте 10 карбованців.
Пилип
Та я ж із базару йду, у мене від сили нашкребеться один.
Циган
То давайте один – решту потім вернете.
Слухайте, я тут оце стояв, і дивлюсь, дивлюсь, уже півгодини, і думаю собі, хіба ото там не ваш хлів горить?
Пилип.
Ні, то точно не мій – дим трохи лівіше від в’яза. То ж твій, напевно. Точно, твій.
Циган
Горе! О, яке горе! То давайте ж швидше йти, милосердна вища сило, та треба бігти, Пилипе!
Кум
Ну тож йдемо, йдемо.
Наступний сценарій