Піднявся чоловік, на старості років на високу гору, у чудовий сад. Став під деревом на коліна, і почав молитись.
«Подаруй мені господи ще трішки часу, щоб прожити на цьому світі.»
Раптом хмари на небі розступилися і почув чоловік голос.
«Скільки часу, ти хочеш ще прожити?»
«Стільки днів, скільки листя в цьому садку» - відповів чоловік.
«Ні, це забагато. Подумай ще раз»
«Стільки днів, скільки плодів на цих деревах» - знову каже чоловік.
«Ні, це також забагато. Я дозволю тобі, прожити стільки днів – скільки в тебе є вірних друзів.»
Почувши ці слова: чоловік ліг під деревом, склав руки і помер.
Так піднімемо келихи, за вірних друзів що завжди прийдуть на допомогу.
Наступний тост